Методичні рекомендації щодо проведення ранкової гімнастики з дітьми дошкільного віку

Показниками фізичного здоров’я дитини є рівень морфофізіологічного розвитку (нормальне функціонування всіх органів та систем організму, їх ріст і розвиток), що виявляється й підтверджується віковими антропо та біометричними показниками (довжина, маса тіла, об’єм грудної клітки, робота серця, дихання, опорно-руховий апарат, постава, стан шкіри, гострота зору, нюху, слуху, смаку тощо).

Умовами цілісного розвитку дитини є використання в дошкільних навчальних закладах здоров’язбережувальних та здоров’яформувальних технологій, які реалізуються комплексно через створення безпечного розвивального середовища, екологічно сприятливого життєвого простору, повноцінного медичного обслуговування, харчування, оптимізації рухового режиму, системного підходу до формування у дітей ціннісного ставлення до власного здоров’я і мотивації щодо здорового способу життя, дотримання гармонійних, доброзичливих взаємин між педагогом та вихованцями, самими дітьми.

Фізкультурно-оздоровчі заходи в режимі дня є обов’язковими для дітей дошкільного віку. Вони мають мету – сприяти зміцненню здоров’я, підвищенню розумової працездатності дітей, активізації рухового режиму у дошкільному закладі.

Щоденно перед сніданком у режимі дня дошкільнят проводиться ранкова гімнастика. Вона є обов’язковою складовою організації життєдіяльності дітей у дошкільному навчальному закладі. Ранкова гімнастика сприяє поглибленню дихання, посиленню кровообігу, обміну речовин, розвитку різних груп м’язів, правильній поставі, розгальмовуванню нервової системи після сну, викликає позитивні емоції.

Головна вимога до гімнастики у літній період – проведення її на свіжому повітрі, а взимку – у добре провітреному приміщенні. З настанням теплих весняних днів і до осені ранкову гімнастику проводять на майданчику, захищеному від вітру. Для цього на майданчик заздалегідь виносять все необхідне: прапорці, гімнастичні палиці, скакалки, обручі. Чергові (діти старших груп) під наглядом вихователя розкладають ці предмети на лавах, пірамідах тощо, щоб їх було зручно в’язати для виконання вправ. Вправи ранкової гімнастики в приміщенні, а в теплу пору року на майданчику дошкільнята всіх вікових груп виконують у майці, трусиках, тапочках (чешках) або босоніж. Вихователь до проведення ранкової гімнастики вдягається так, щоб його костюм не заважав рухам. Ранкову гімнастику в усіх вікових групах починають з шикування дітей в колону по одному.

Якщо ранкова гімнастика проводиться з предметами, треба заздалегідь продумати спосіб їх роздавання. Під час ходьби, перед шикуванням, діти беруть предмет і проходять з ним одне коло, а потім перешиковуються. Важливе значення при цьому має спосіб тримання предмета в руці під час ходьби. Гімнастичну палицю, обруч, м’яч, складену вдвоє скакалку тримають у правій руці; прапорці, кубики, брязкальця – в обох руках, опущених донизу.

Для організованого проведення гімнастики вихователь шикує молодших дошкільнят у коло. Щоб зручніше було виконувати вправи, групу треба розімкнути. За командою вихователя діти роблять два-три кроки назад – коло стає широким і ніхто нікому не заважає. Середню і старшу групи перешиковують з утворенням ланок. Щоб не витрачати зайвого часу на розімкнення у колонах і по рядах, використовують певні орієнтири. Діти, які утворюють ланки, йдуть у напрямку кеглів (кубиків або прапорців на підставці), поставлених на певній відстані один від одного в кінці зали. На них орієнтуються ведучі, щоб дотримуватися потрібних інтервалів між колонами. В рядах діти розмикаються на ходу на відстань піднятих вперед рук.

У старшій групі дітей перешиковують (з другої половини начального року) через центр зали по три-чотири. Підгрупи дітей після команди вихователя – «Через центр зали направо (наліво) руш!» - одночасно повертаються (праворуч або ліворуч) і рухаються шеренгою, дотримуючись рівняння до протилежного кінця зали.

Музичний супровід вправ створює у дітей бадьорий, піднесений настрій, він сприяє більш чіткішому та виразнішому виконанню вправ, обумовлює їх темп. Під час розучування складних за координацією вправ спочатку діти виконують їх два-три рази без музики, під лічбу вихователя. Після цього вправу роблять під музику.

Проводячи вправи під музику, корисно замінювати або доповнювати рахунок спрямованими вказівками в такт музики. Наприклад: «Раз-два - руки вгору, три-чотири – руки вниз». Це дає змогу запобігти помилкам дітей і виправити їх під час виконання вправ.

Особливо корисно для здоров’я дітей поєднувати ранкову гімнастику з повітряними ваннами та водними процедурами.

Щоденне виконання ранкової гімнастики мобілізує й організовує дитину, приводить її організм у відповідний стан, сприяє прищепленню необхідних гігієнічних навичок, привчає до регулярних занять фізичною культурою.

Для підвищення опірності організму до несприятливих кліматичних умов одяг під час виконання вправ має бути легким. Одяг дошкільнят не повинен ускладнювати рухи і дихання, а систематичне обтирання після гімнастики або душ з поступовим зниженням температури води, починаючи від + 30-32?С до +22-23?С, буде загартовувати дитячий організм і мати велике гігієнічне значення.

Добір вправ у комплексі визначається з урахуванням можливостей і стану здоров’я дітей певного віку, а також їхніх індивідуальних особливостей. Доцільно керуватися такими вимогами:

• вправи повинні бути простими та доступними для дітей, відповідати будові й функціям їхнього рухового апарата, не вимагати великої затрати нервової м’язової енергії. доцільно включати біг, ходьбу, стрибки, інші вправи для різних груп м’язів;
• вправи мають бути різноманітними за видами рухів і охоплювати різні групи великих м’язів (плечового пояса, спини, живота, ніг). Рухи для зміцнення дрібних м’язів (кисті рук, живота, ніг) окремо не виконують, оскільки фізіологічний ефект їх незначний, а пропонують з вправами, що охоплюють великі м’язові групи;
• вихованцям молодших груп в основному пропонують вправи, в яких вони імітують рухи тварин, птахів, машин. Імітаційні вправи зацікавлюють дошкільнят, викликають у них емоційне піднесення;
• для урізноманітнення ранкової гімнастики корисно впроваджувати, починаючи з молодших груп, вправи з предметами: брязкальцями, прапорцями, кубиками тощо, які сприяють правильному й цілеспрямованому виконанню рухів, а також підвищують інтерес до вправ.

Дозування гімнастичних вправ у різновікових групах має свою специфіку. Діти виконують одні і ті самі вправи, але вихователь так враховує їхні вікові особливості та підготовленість, щоб всі вправи комплексу були посильні кожній дитині незалежно від її віку. Молодших за віковим дітей обмежують в кількості повторень гімнастичних вправ. Вихователь пропонує дітям 5- 6 року життя при присіданні виконати 8-10 вправ, а дітям 4- 5 року життя - 6 разів.

Після кожної вправи роблять невелику паузу 10-15 секунд для відпочинку та врегулювання дихання, під час якої вихователь пояснює наступну вправу.

Під час показу гімнастичних вправ слід користуватися «дзеркальним» способом. Вихователь стоїть обличчям до дітей, напрямок його рухів визначає і напрямок рухів дітей. Наприклад, вихователь пропонує дітям підняти вгору праву руку, а сам піднімає ліву.

Залежно від форми вправи її демонструють в анфас або в профіль (наприклад, нахили тулуба в сторони показують в анфас, а присідання з прямим тулубом – у профіль).

Під час виконання окремих вправ можна врахувати фізичну підготовленість дошкільнят різновікової групи. Наприклад, виконуючи нахили вперед, молодші діти дістають руками коліна ніг, а старші – носки ніг; молодші присідають на всій ступні, а старші – на носках і т. д.

При складанні комплексів загальнорозвиваючих вправ для ранкової гімнастики передбачається реалізація принципу всебічного впливу цих рухів на удосконалення функцій організму та покращення фізичного розвиту дітей. Спочатку виконують вправи, які зміцнюють м’язи плечового пояса, рук та спини, сприяють розширенню грудної клітки, випрямленню хребта та формуванню правильної постави. Наступні вправи добирають для зміцнення м’язів тулуба та ніг.

Загальнорозвиваючі вправи слід проводити з різних вихідних положень (лежачи та сидячи на підлозі), а не лише стоячи. Коли дитина виконує вправу з положення лежачи, її хребет розвантажений, і в цьому випадку можна ефективніше впливати на зміцнення м’язів спини і живота, які є своєрідним «м’язовим корсетом», що утримує тулуб у правильному положенні.

Комплекси ранкової гімнастики розучуються на заняттях з фізичної культури, діють 2 тижні з ускладненням на другому. Однак, якщо вихователь бачить, що більшість дітей групи виконує вправу чітко або зацікавленість до неї зменшується, він замінює її іншою, аналогічною за формою виконання або складнішою. Протягом року вже знайомі комплекси періодично повторюються, збільшується навантаження за рахунок урізноманітнення вправ, підвищення інтенсивності виконання.

Якщо дитина перенесла якусь хворобу (інфекційного характеру, респіраторну та ін.), їй можуть бути протипоказані фізичні вправи. У такому разі потрібно погоджувати з лікарем питання про те, чи можна дитині займатися ранковою гімнастикою і які вправи їй не слід виконувати.

Таким чином, щоденне виконання ранкової гімнастики мобілізує й організовує дітей, приводить їх організм у відповідний робочий стан, сприяє прищепленню необхідних гігієнічних навичок, привчає до регулярних занять фізичною культурою.

У поєднанні з іншими організаційними формами фізичного виховання ранкова гімнастика зміцнює здоров’я і покращує фізичний розвиток дітей, виховує в них моральні та вольові риси характеру.

Робота дошкільного навчального закладу в цілому має спрямовуватися на підтримку, збереження та розвиток здорового способу життя дошкільників, формування мотивації здорового способу життя. При цьому важливо дотримуватися принципів послідовності, систематичності, індивідуального підходу. Така робота проводиться в процесі всієї життєдіяльності дітей у дошкільному навчальному закладі.

Правила, якими вихователь керується у своїй роботі в ДНЗ

• Створюйте позитивне оточення, живіть на позитиві, частіше посміхайтесь;
• У будь-якому випадку вселяйте упевненість в людину. Прагніть бачити в ній хороше;
• Будьте терплячі, не дратуйтесь, будьте толерантні. Пам’ятайте: кожний співробітник має свій рівень відповідальності і компетентності ( не переходьте межі).
• Сприймайте людей такими, якими вони є, а не такими, якими б ви хотіли їх бачити.
• Ставтесь до інших так, як би ви хотіли, щоб ставилися до вас.
• Кожна людина геніальна, але на своєму рівні. Пам’ятайте про це. Не нашкодьте!
• Ніколи не втрачайте віру в себе , у свою справу!
• Планування організованого виду діяльності - заняття.
• Переглядайте свої нотатки, щоб нічого не забути і не пропустити.
• Особливу увагу звертайте на індивідуальні особливості дитини.
• Використовуйте дидактичний матеріал.
• Будьте гнучкими, якщо необхідно змінити свій план ( готові до всього - іде дощ, хтось захворів…)
• Майте «Торбинку - цікавинку» з цікавими видами роботи .

Не забувайте про:

• Ранковий прийом, вимір емоційної «температури» дітей.
• Після робочого дня аналіз: що вдалося, а що – ні, щоб спланувати наступний робочий день.
• Принципи планування роботи з дітьми протягом дня
• Вік дітей.
• Ступінь розвитку.
• Доступна діяльність (неважка, нелегка), момент цікавості.
• Попередній досвід.
• Здібності.
• Пізнання нового (яке дитина опанує сама).
• Індивідуальна діяль
• Виявити кращі здібності дитини.
• Враховувати індивідуальні особливості дітей, знати те, що в дитини краще виходить ; не принижувати гідності дитини.
• Залишайте місце вибору в будь-якому виді діяльності.
• Не застосовуйте приклад вихователя , бо діти так не зможуть.
• Враховуйте, з якою групою ви будете працювати, та доцільність будь-якого виду діяльності.

Орієнтовний перелік видів діяльності протягом дня

Ранок:

• зустріч;
• cюрпризний момент;
• новини;
• настрій;
• правила;
• гімнастика (згідно з темою);
• вибір центрів діяльності;
• ігри.

Перша половина дня:

• заняття;
• фізкультхвилинки;
• оздоровчі хвилинки;
• вправи на розслаблення;
• гімнастика для пальців;
• дихальні та звукові вправи;
• індивідуально-підгрупова робота.

Прогулянка:

• спостереження;
• сюжетно-рольові ігри;
• рухливі ігри;
• народні ігри;
• спортивні ігри;
• пішохідний перехід;
• трудова діяльність.

Підготовка до сну:

• релаксація перед сном;
• читання казок;
• слухання «легкої « музики;
• аутотренінг;

Після сну:

• корегувальна гімнастика;
• стежка здоров’я ;
• оздоровчі вправи для горла і носа;
• загартування.

Друга половина дня:

• заняття;
• ігри на вибір;
• підбиття підсумків дня;
• прогулянка.

Форми роботи з дітьми при плануванні за сферами життєдіяльності:

• Експериментування із матеріалом;
• Ігрові вправи;
• Спостереження;
• Читання художньої літератури;
• Сюжетно-рольові ігри;
• Екскурсії;
• Обстеження (сенсорне виховання);
• Дидактичні ігри та музично-дидактичні ігри;
• Самостійна діяльність;
• Спільна діяльність педагога з дітьми;
• Ігри-медитації, ігри- емпатії, психогімнастика;
• Хвилинки краси, етюди;
• Творча діяльність дітей;
• Театралізація;
• Свята;
• Виставки дитячих виробів, виробів дітей та батьків, дітей та вихователя;
• Ігрові вправи;
• Графічні ігри;
• Заняття інтегровані, комплексні, комбіновані, заняття-дзеркало;
• Ігри з кубиками, розрізними картинками, пазлами;
• Складання візерунків;
• Розгляд альбомів, книжок, фотоальбомів;
• Ігри з піском, водою, мильними бульбашками;
• Настільні ігри;
• Індивідуальні ігри;
• Гімнастика пробудження;
• Музикотерапія, кольоротерапія, сміхотерапія, артерапія, казкотерапія, пісочна терапія;
• Використання аудіо та відеозаписів, музичних інструментів;
• Гурткова робота;
• Робота в групах, парами;
• Створення проблемних ситуацій;
• Аналітичні, конструктивні творчі вправи;
• Творчі завдання;
• Свята, розваги;
• Загадки;
• Читання художнього матеріалу;
• Пластичні етюди;
• Дидактичні завдання;
• Ігри-лото;
• Небилиці;
• Ігри-змагання;

Вправи на розвиток емоційно-моральної сфери і навичок спілкування.

Добірка ритуалів початку та закінчення занять

Мета: налаштування на спільну діяльність, спілкування, вміння дитини відрізняти одні заняття від інших та з метою гармонізації процесу адаптації дітей шестирічного віку до навчання в початковій школі.

Початок заняття повинен стати своєрідним ритуалом. Ритуал може бути однаковим, а може бути тематичним. Ритуал можна змінювати, але не дуже часто.

Закінчення заняття – це завершення певного виду діяльності, але не спілкування, тому ритуал повинен, з одного боку, показати, що заняття закінчено, з іншого – що діти готові до конструктивного спілкування в групі та вдома.

РИТУАЛИ ПОЧАТКУ ЗАНЯТТЯ

Чарівний клубочок

Діти сидять на стільцях або на килимі, утворюючи коло. Вихователь передає клубок ниток дитині, яка намотує нитку на палець і при цьому говорить лагідне слово, або добре побажання, або лагідно називає дитину, що сидить біля неї, на ім’я, або вимовляє «чарівне ввічливе слово» тощо. Потім передає клубок наступній дитині, поки не дійде черга до вихователя.

Добра тварина

Діти стають у коло та беруться за руки. Вихователь тихим голосом говорить: «Ми – одна велика добра тварина. Давайте послухаємо, як вона дихає!» Усі прислухаються до свого дихання, дихання сусідів. «А зараз послухаємо разом!»

Вдих – всі роблять крок вперед, видих – крок назад. «Так не тільки дихає тварина, так само рівно б’ється її велике добре серце». Стукіт – крок вперед, стукіт – крок назад і т.і.

Дружба починається з усмішки

Сидячі у колі, діти беруться за руки, дивляться сусіду в очі і мовчки посміхаються одне одному.

Компліменти

Усі беруться за руки, сидячи у колі. Дивлячись в очі сусіду, треба сказати йому декілька добрих слів, за щось похвалити. Той, хто приймає комплімент, киває головою і говорить: «Спасибі, мені дуже приємно!» Потім він вимовляє комплімент своєму сусідові. Якщо виникають певні труднощі, вихователь може зробити комплімент або запропонувати сказати щось «смачне», «солодке», «квіткове» тощо.

Під час ритуалу вихователь знаходиться у колі разом з дітьми, показує приклад, підказує, підбадьорює, налаштовує дітей.

Чарівний м'ячик

Діти сидять на стільцях або на килимі по колу. Педагог передає м'ячик дитині, той говорить ласкаве слово, або ласкаво називає ім’я поруч сидячої дитини, або говорить добрі побажання і т. і. Потім передає м'ячик наступній дитині по колу.

Казковий вітерець

Діти сидять по колу повернувшись один до одного спиною. Педагог ніжно і акуратно погладжує попереду сидячу дитину по спині, він наступного і т.д.

Добре вітання

Сидячі в колі діти по черзі без слів вітаються один з одним.

Улюблена іграшка

Зазвичай діти серед усіх іграшок в групі виділяють одну (дають їй ім'я, розмовляють з нею), тоді можна починати заняття з того, що всі діти по черзі говорять слова вітання (діти не повинні повторюватися).

Торбинка сміху

Вихователь читає вірша, діти виконують дії, про які йдеться у вірші О.Пархоменко
За смішинкою смішинку
Знов складаю я в торбинку.
До торбинки поспішіть –
Хай торбинка посмішіть!

Сміх – здоров’я, сміх – для всіх,
Посміятися не гріх.
Регочіть собі, нівроку,
Тільки, цур, не в час уроку!...

Закличка до початку заняття

Я усіх дітей гукаю,
Та до себе закликаю!
Будемо ми разом грати,
Заняття час вже починати.

РИТУАЛИ ЗАКІНЧЕННЯ ЗАНЯТТЯ

Коло друзів

Стоячи або сидячи у колі, всім узятися за руки, потиснути їх, подивитися по черзі одне на одного.

Естафета дружби

Узятися за руки і передавати, як естафету, рукостискання. Починає вихователь: «Я передам вам свою дружбу, і вона йде від мене до Маші, від Маші до Саші (і т.д.) і, нарешті, знову повертається до мене. Я відчуваю, що дружби стало більше, оскільки кожний з нас додав частинку своєї дружби. Хай же вона вас не покидає і гріє. До побачення!».

Сонячні промінці

Простягнути руки вперед і з’єднати їх в центрі кола. Тихо постояти у такій позі, намагаючись відчути себе теплим сонячним промінцем.

Розпускання бутона

Учасники стоять в колі, взявшись за руки. Під команду педагога всі рухаються всередину кола, де сідають. Педагог: «Уявіть, що ми всі один бутон квітки, яка повільно починає розпускатися з початком дня». Діти встають і розходяться. «Кожен з вас пелюстка цього єдиного квітки. Квіти приносять людям радість і щастя. Я сподіваюся і ви будите радувати своїх рідних і друзів. До наступного заняття».

Примовка

Всі ми дружнії хлоп’ята.
Ми хлоп’ята – дошкільнята.
Нікого ми не скривдимо,
Нікого не образимо.
Як спілкуватися, ми знаємо.
Нікого в біді не залишаємо.
Не відняти, а просити.
Разом ми хороші діти.
Хай усім щаститиме, сонце всім світитиме!

Закличка на кінець заняття

Ось скінчилась наша гра.
Все, прощатись нам пора.
Будемо завтра зустрічатись,
В нові ігри будемо гратись.

Цікаві педагогічні знахідки

Часто-густо ми педагоги, у «педагогічній скрині» зберігаємо найрізноманітніші речі – старі та нові, звичні і неочікувані, які при певних обставинах можуть відігравати роль засобів навчання. Як пише Катерина Крутій у статті «Діяльнісна модель заняття» («Дошкільне виховання» № 7, 2006 р.) при роботі із дітьми має бути введення емоційного компоненту «яскравої плями».
Отже, я із задоволенням відчиню для вас, любі колеги, скриньку і дістану …

м’який м’ячик. Його можна зробити власноруч із зв’язаної гачком «торбинки», яка набита шерстю. У м’ячика може бути багато найрізноманітніших функцій: при опитуванні дітей відповідає той, кому кинули м’яча; у змаганні той, у кого в руках під час естафети залишився м’яч, вибуває. На відміну від гумового м’яча, м’який м’ячик «добріший», він не може вдарити по-справжньому - тільки означає удар, і можна не боятися, що він сильно вдарить.
Диктофон може надати неоціненну послугу при проведенні занять із розвитку мовлення. Можна запропонувати дітям записати казки і оповідання, які вони складають, а потім дати їм прослухати. Ще до прослуховування ви виявите, що сам диктофон дисциплінує дітей і пробуджує у них відповідальність та активність. Запропонуйте дітям старшого віку пограти у гру, ніби–то вони у студії записують радіопередачу. А теми для ігор найрізноманітніші «Де можна побачити Діда Мороза?», «Чи є на світі чарівники?», «Моя добра справа сьогодні».
Радіодиспут – справа серйозна. Тут необхідна особлива дисципліна і згода взаємодій. Для цього слід виробити правила: не шуміти, йде запис; висловлюватися необхідно чітко і коротко; диктофон передавати по колу, заощаджуючи «ефірний» час; бути самостійним у судженнях. Щоправда, диктофоном, як будь-яким технічним засобом, не можна зловживати, щоб не пропав до нього інтерес, він має з’являтися у особливо важливих випадках. Дієвою буде робота в парах: одна дитина бере інтерв’ю, а друга – дає його.

Цікавим завданням для дітей ІІ молодшої групи є таке, яке допоможе вдосконалити навичку формування усного мовлення. Ведучий радіоефіру розміщується за ширмою. За нею, на столі розкладені картинки чи муляжі фруктів, овочів. Він обирає один із предметів і описує його, не називаючи сам предмет. Після цього ширма прибирається, і слухачам пропонується вгадати про який предмет була розповідь.
На батьківських зборах ви можете прослухати запис: це буде наочною ілюстрацією роботи із дітьми. Добре, якщо вихователь зміг зробити так звану художню обробку готового продукту, а саме наповнити його музичними заставками, зробити запис з оголошенням того, хто зараз біля мікрофону. Це справжня колективна творча справа вихователя із дітьми, поєднання спільних зусиль педагога та дитини для досягнення результатів і вона дуже захоплює.

Свічка. Може знадобитися у різних педагогічних ситуаціях. Вона може бути без аромату, із певним ароматом, але треба точно знати, що на аромати у дітей немає алергії. Запалена свічка допоможе встановити тишу, налаштувати дітей на таємничий лад. А ще вона стане у нагоді, коли хочеться побачити старі речі по-новому. Спробуйте, наприклад, розглянути звичну для вас картину при світлі свічки. Освітлення, що падає від свічі змінює образи на картині. Запитайте у дітей: що змінилося, з їх точки зору у картині? Чого вони раніше не помічали? Свічку, при необхідності можна замінити ліхтариком, але обов’язково чарівним. Використайте ще одну і досить важливу властивість свічки - здатність «проявлятися». Намалюйте на аркуші паперу будь-який пейзаж, предмет і загадайте дітям загадку про нього. Завдяки фарбі цей предмет, за умови правильної відповіді дітей, обов’язково з’явиться на аркуші.
Картинка з розрізаною пташкою. Пташка виготовляється із картону. Всі частини тіла: хвостик, дзьоб, крила, лапки – рухомі. Вони з’єднуються на зворотній стороні моделі пташки за допомогою нитки. Така модель допоможе при навчанні дітей первинному фонематичному аналізу слова. Головка із дзьобом - перший звук у слові, хвостик - останній, крильця - вся решта звуків із серединки. Назвіть дитині звук (фонему), який вона буде відшукувати у слові. Наприклад, звук [н]. Промовляйте слова: небо, книга, осінь. Якщо дитина правильно визначила місце звука у слові, то рухаються відповідні частини тіла пташки.
Різнокольорова газова хустина. Вона допоможе розповісти казку чи слухати музику. Вихователь може накинути її на плечі і вмить перетворитися на казкарку. Її поява означає, що необхідно заспокоїтися і зосередитися. Коли слухання закінчилося, можна запитати, якого кольору була сьогоднішня казка чи мелодія. Хустиною можна накрити предмет, після того як її знімуть, з’явиться щось чарівне, казкове.
Чарівна торбинка. У ній можуть бути предмети, які дитина має витягнути навпомацки, і, не дивлячись назвати предмет.
Чарівний телескоп. Його можна зробити із кольорового паперу, завдовжки 15 см, згорнувши його в трубку і склеїти. Пропонуємо пограти у гру «Око-шпигун». Дитина має «відшукати” якийсь конкретний колір у кімнаті. Якого кольору твій телескоп? Такий колір і буде шукати дитина.
Чарівна паличка. Її використання налаштує дітей на таємничність, зосередженість, треба вміло обіграти її використання. Наприклад, діти стоять у колі. Чарівна паличка знає всі правильні відповіді на питання. При доторканні паличкою до плечей дитини, назвати: будь-кого із своїх родичів, з тим самим ім’ям, як у тебе; як звати котика (собаку, птаха), який мешкає у вас вдома; ким ти є для мами; що можна робити тільки двома руками? При правильній відповіді вихователь осипає дитину конфетті. Дякує за відповідь.
Чарівна скриня. Вона відкриється лише тоді, коли діти відгадають загадку; вона відкривається, а з неї вилітають гелеві кульки (подарунок від казкового героя, за виконане завдання); вона відкривається, а на її кришці – люстерко, дітям пропонується подивитися в нього і описати зображення.
Часто-густо при розповіді, як заохочення дітей, використовується телевізор. Хто з нас не мріяв хоча б на декілька хвилин з’явитися на екрані телевізора? Такий шанс надавайте кожній дитині. Для виконання цього завдання може підійти телевізор, який відслужив службу. «Начиння» вийміть, залишіть лише корпус і розігруйте виставу. Якщо немає можливості скористатися телевізором, що вийшов із строю, можна його виготовити власноруч. З картону виріжте форму телевізора, відповідно розмалюйте його, зазначте місце клавіш, екрану.
Для інсценування підійде будь-який серіал чи програма, наприклад, «Погода» чи дитяча казка. Як варіант вихователь пропонує дитині сюжетні картинки (погода, явища неживої природи), предметні картинки з назвами овочів, фруктів, меблів, птахів, тощо, оточуючого середовища. Дитина вибирає, яка їй картинка до вподоби, виставляє певний слайд. Вихователь повідомляє про те, що телевізор зламався - зображення є, а слова чути нечітко, просить дитину за слайдами розповісти про те, що на них зображено, які події відбуваються.

Важливо пам’ятати, що не варто перевантажувати заняття різними методами роботи, оскільки це призводить до швидкої втоми. Використання творчих методів та прийомів повинно мати міру, чітку організацію, ретельну підготовку вихователя.

Сподіваюся, що у колег відкрилися нові діапазони для використання цікавих педагогічних знахідок!