В екологічному вихованні особливе місце посідають радісні емоції, відчуття волі на лоні природи, задоволення від активності у взаємодії з навколишнім середовищем, можливість самовираження через конкретні дії дослідницького змісту.

Тому ми у своїй роботі використовуємо такі прийоми, за допомогою яких спілкування дітей з природою залишило б у їхній пам’яті глибокій слід, позитивно впливало б на почуття і свідомість. Природа при цьому повинна відкритись перед дитиною не лише як роздільне ціле, жива лабораторія, де можна спостерігати і вивчати життя її мешканців, а й школа, в якій можна успішно оволодіти елементарними правилами поведінки, навичками розумного використання природи, примноження і охорони її багатств.

До складу екологічного виховання включаються завдання, спрямовані на всебічний розвиток дитини. Сьогодні ми звертаємо увагу на необхідності колективного підходу до виховної роботи з дітьми, тобто завдання природничого змісту необхідно вирішувати у єдності з вихованням у дітей почуття патріота і громадянина. Активно розробляються системи дошкільних знань про захисні пристосування тварин; вивчаються можливості засвоєння дітьми знань про сезонні зміни в житті рослин тощо. В роботі використовуємо такі ігри: «Птах вдячності», «Світ природи», «Наші вірні друзі», «Чим пишаються квіти», «Добрий дощ», «Квітка доброти», «Гостинні квіти», «Красиві руки та очі», «Чуйний колобок», «Сонячні подарунки», «Хто світить людям», «Квітка примирення».

Формування творчої активності у нашому дошкільному навчальному закладі і є одним з найсуттєвіших завдань, які поставленні суспільством перед народною освітою.

Основи екологічного виховання особливо інтенсивно формуються в процесі трудової діяльності. Наприклад, під час ручної праці з виготовлення іграшок з природного та вторинного матеріалу діти не лише збагачують, зміцнюють уміння і навички, оволодівають елементарними трудовими операціями, а й поглиблюють свої знання про властивості природного матеріалу (жолудів, шишок, насіння), про їх значення в житті людини, дізнаються про їх необхідність у раціоні тварин і птахів, які харчуються дарами лісу восени і взимку. Діти усвідомлюють, як важливо зберігати їх.

Дошкільний вік – найважливіший етап у становленні екологічного світогляду людини, що передбачає створення передумов гуманної взаємодії з природним довкіллям. Зміст навчально-виховної роботи в цьому напрямі полягає у розкритті перед дітьми багатогранності природи. Здійснюючи екологічне виховання дітей, ми поставили перед собою такі завдання:

  • Розвивати естетичне відчуття світу дітьми;
  • Формувати у дітей культуру поведінки у довкіллі;
  • Стимулювати допитливість та зацікавленість у пізнанні природи;
  • Виховувати любов до природи, бажання піклуватися про неї, негативне ставлення до її знищення;
  • Розвивати у дітей уявлення про взаємозв’язок у природі.

Насамперед ми використовуємо «екологічну стежину», яка є обов’язковим елементом еколого-розвивального предметного середовища дошкільнят.

На території нашого садка є такі зупинки: зупинка «Черемшинка», зупинка «Куточок незайманої природи, зупинка «Яблунева», зупинка «Кленова», зупинка «Каштан та липка, зупинка «Горобинка». Кількість зупинок змінюються в міру появи цікавих і захоплюючих рослин, птахів, тварин.

Разом з дітьми був вибраний казковий персонаж, господар стежки - Лісовичок і його помічники - Мудра Сова і Сорока-білобока. Мудра Сова розповідає дітям про сезонні змінив природі, знайомить вихованців з особливостями живих і неживих природних об'єктів, задавала дітям питання. Сорока-білобока приносить на своєму хвості екологічні новини - про погоду, про лісових жителів, про події на екологічній стежці. Внесення елементів казки, допомагає залучати і зберігати увагу дітей, дозволяє зробити заняття захоплюючим.

У тематику екологічних занять ми включаємо такі проблеми: боротьба із забрудненням води, повітря, ґрунту; правила поведінки в природі; подорож краплинки води; квіти-барометри, квіти-годинники; промені сонця грають у краплинках роси; взаємозв’язок тварин, птахів з природою; охорона рідкісних видів рослин і тварин.

Одними з найпоширеніших і доступних для дітей засобів, що спонукають їх до пізнання, є проблемні запитання, які стимулюють розвиток продуктивного мислення шляхом розв’язання завдань, поставлених проблем і дають новий пізнавальний результат. Проблемні запитання ми використовуємо на всіх заняттях для зворотнього зв’язку між новими і попередньо засвоєними знаннями. Наприклад: якій сніг швидше тане – чистий чи брудний? Де влаштовують собі гнізда шпаки, для яких не вистачає шпаківень?

Створюючи проблемні ситуації, ми стимулюємо допитливість дітей, спонукаючи їх до практичного пошуку відповіді, осмислення причинних зв’язків та залежностей. Разом з тим вчимо дітей обґрунтовувати свої судження, висловлені припущення, підводимо їх до самостійних висновків, використовуючи прийоми порівняння, зіставлення нових знань з уже наявними. Діти повинні подумати, згадати, порівняти. Наприклад: сніг буває вологий, сипкий, промерзлий, ніжний, як іній. Чому сніг здається нам то сірувато-димчастим, то іскристим, то синювато-срібним. І лише після роздумів, спостережень, аналізів можуть перевірити свої відповіді.

В роботі з дітьми використовуємо мовно – логічні завдання , розповіді, загадки про природу. Відповіді на які діти дають лише тоді, коли чітко усвідомлять зв’язки і закономірності в природі. За допомогою мовних завдань ставимо дитину в ситуацію, коли вона змушена застосовувати різні прийоми: порівняння, аналіз. Це активізує самостійність, вміння знаходити шляхи розв’язання завдань, робити висновки. Логічні завдання використовуємо для закріплення набутих знань, для підготовки дітей до сприймання нового матеріалу, складнішого за змістом, для розвитку дотепності. Наприклад: прийшла я до знайомого садівника в гості. Він повів мене у сад. Весна надворі, сонечко пригріває, а дерева, наче снігом вкриті . Білі – білі стоять. Хто здогадався, в який сад ми прийшли? Чому дерева були білі?

Екологічне виховання дошкільнят ставить за мету не тільки здобуття ними певних знань. Одне з його основних завдань – збудити у дітей емоційний відгук на різноманітні явища та об’єкти природи, зародити в них бажання милуватися і насолоджуватися нею.

Формувати екологічну Культуру особистості означає формування екологічної сфери, розвиток естетичного чуття та любов до природи, що є основою екологічного виховання дошкільників.

Активним засобом формування екологічної культури особистості є пошуково-дослідницька діяльність дітей, структурними компонентами якої є: спостереження, поетапне фіксування результатів, зіставлення результатів дослідного і контрольного матеріалу за допомогою різних методів і прийомів.

Готуючись до пошуково-дослідницької діяльності, насамперед, виявляємо обсяг знань дітей про певні природні явища. Питання «Як ви гадаєте, яка з повітряних кульок важча: та, що наповнена повітрям, чи порожня?» або «Де швидше замерзне вода: в пляшці, у снігу, чи на поверхні снігу?», дають дітям можливість висунути свої припущення. Потім переходимо до досліду та підтверджуємо або змінюємо висловлену раніше версію.
Залучення дітей до проведення дослідів має дуже велике значення для розвитку їхньої спостережливості і допитливості, виховання у них правильного і активного ставлення до об’єктів і явищ природи.

За допомогою елементарних дослідів можна показати дітям такі явища неживої природи як замерзання води, утворення райдуги, утворення хвилі, перетворення снігу й льоду на воду. Через досліди діти усвідомлюють значення чистої води, чистого повітря для всього живого на землі ,вчаться берегти воду, очищати її.

Важливе місце в роботі з дітьми з екологічного виховання посідає праця у кімнаті природи. Під час праці діти отримують конкретні знання про те, які зв’язки існують між розвитком рослин і доглядом за ними.
Праця в кімнаті природи полягає у догляді за рослинами, птахами, рибками. Діти вчаться поливати рослини, розпушувати землю, витирати пил на листках, обприскувати вазони, сіяти овес, салат для пташок, пересаджувати й перевалювати вазони, розмножувати кімнатні рослини різними способами (листками, черенками, стеблом, живцем, поділом кореня, насінням).

Під час пересаджування кімнатних рослин діти знайомлять з властивостями ґрунту, піску. Вони вміють користуватися інвентарем для праці, знають правила безпеки та культуру праці. Трудова діяльність привчає дітей якісно виконувати свою роботу, доводити її до кінця, бачити результат свого труда; допомагати товаришу; виховує любов до природи, бажання примножити її.
Діти спостерігають за ростом рослин, фіксують ці спостереження у щоденнику. Розпушування землі супроводжуємо словами:

В руки палички беремо
Землю рихлити почнемо.
І розпушуємо грунт –
Потрібен кисень тут.
Щоб ним дихати могли
І маленькі корінці.
Та працюємо обережно,
Не пошкоджуючи їх.

Поливання супроводжуємо такими словами:
І чистенькою водою
Напуваємо рослини,
Бо водичку люблять всі,
І як мовиться в народі:
«Без води – не туди, ані сюди».

Для повноцінного екологічного виховання необхідний тісний зв’язок з батьками. Ми використовуємо такі форми роботи як: консультації, анкетування, екологічні акції, бесіди. В батьківські куточки розробляємо рекомендації щодо спостережень в природі у різні пори року.

Значну роль в екологічному вихованні дітей відіграють екологічні акції. В зимовий період проводимо акцію «Підгодуємо птахів». Разом з дітьми, батьками виготовляємо годівнички, підгодовуємо птахів. Це дає дітям можливість ближче поспостерігати за пташками, виховує турботу про них. За збереження ялинки напередодні новорічних свят виступаємо разом з батьками з акцією «Збережемо ялинку». Діти складають казки на тему: «Про що думають ялинки напередодні новорічних свят». Весною, коли повертаються птахи з теплих країв, ми їх зустрічаємо: розвішуємо шпаківні, проводимо свято «Приліт птахів».

У роботі з дітьми використовуємо художні твори В.О.Сухомлинського, за допомогою яких виховуємо любов до рідного краю, рідної природи.

Вмійте любити природу
В полі, в лісі над яром.
Квіти, дерева, і цвіту
Трави не вирви задаром.
Оберігайте усюди
Шлях і стежину у гаї.
Все то окрасою буде
Нашого рідного краю.
Сонечко рано встає,
День промінцями засвітить.
Все, що навколо – твоє,
Це слід берегти і любити.
Пильно навколо дивись!
Оберігай кожну гілку!
Пісні у пташки учись,
А працьовитості – в бджілки!

Знайти себе – це вміти себе берегти. Причому, коли не навчитися цього з дитинства, можна втратити найдорожче – здоров’я, а з ним – працездатність, оптимізм, радість, відчуття повноцінного життя.
Щоб формувати здоров’я, треба чітко знати, як воно закладається, зберігається та руйнується, що охоплює це поняття.

Потік думок та рекомендацій безмірний і дуже часто безрезультатний, тому що крім думок потрібні реальні дії, щоденна праця батьків, дітей і вихователів, спрямована на зміцнення здоров’я. Людина може бути щасливою лише тоді, коли вона здорова.

Тому виникає запитання: а чи не краще було б починати цю клопітну роботу з раннього віку, щоб виховувати зі здорової дитини здорову людину, в якій закладені головні природні інстинкти – самозбереження та продовження роду, збереження довкілля, творення краси на землі власними руками. І, доки людина дихає , вона живе за цими інстинктами. Здоров’я – це найважливіша цінність не лише окремої людини, а й усього суспільства. В Україні спостерігається скорочення середньої тривалості життя , тому валеологія як наука та навчальний предмет, стає важливим інтегративним курсом в усіх ланках освіти. А першою такою ланкою, як відомо, є дошкільне виховання.

Щодо форм роботи, які ми проводимо в групці, то вони різноманітні: бесіди («Був собі я», «Пташка маленька, а й та серце має», «Здорові зубки»); ігри («Квітка здоров’я», «Потяг чарівних пігулок», «Чуйні мамині руки», «Тепле сердечко»); розваги («Подорож до країни здоров’я», «Королівство чистоти», «Народна платформа здоров’я», «Мудрий Мийдодір»);ігрові ситуації, уроки здоров’я, дидактичні ігри, драматизації, читання художньої літератури, проблемні ситуації.

Усі ці напрями роботи надають можливості здійснювати валеологічне виховання в цікавій та доступній формі як на заняттях, так і в повсякденному житті. Проводячи спеціальні заняття, підходимо комплексно, використовуємо різні ефективні засоби: музичні, образотворчі, хореографічні, фізкультурні, технічні. Заняття з природи доцільно пов’язувати з відомостями про рослинний і тваринний світ. Даємо знання про рослинне харчування (вегетаріанське), корисні для здоров’я овочі і фрукти. На математиці в процесі лічби розповідаємо дітям про користь розумової діяльності дляздоров’я. На заняттях з розвитку мовлення поповнюємо знання дітей про етноздоров’я (національна їжа, система оздоровленнязапорізьких козаків).

Це дужі цінні джерела національного здоров’я. Засвоєні дітьми на заняттях знання з валеології поглиблюються, удосконалюються в повсякденному житті: на прогулянках, у різних видах самостійної рухової і художньої діяльності, у творчих театралізованих сюжетно - рольових іграх. З деякою інформацією слід ознайомлювати дітей тільки в повсякденному житті: отруйні рослини, правила поведінки на вулиці, в транспорті.

У дошкільному віці дуже важливо розвинути інтерес дітей до фізичної культури, до спорту, адже то одна з передумов доброго здоров’я. Для дітей необхідно створити такі умови та ситуації, за яких мотиви рухової активності розвивалися б природно, з урахуванням уже набутого рухового досвіду, індивідуальних рис характеру.

Діти нашого садочка дуже люблять фізкультуру, прогулянки, рухливі ігри. Ось, наприклад, на прогулянці вихователі дають дітям завдання на творче відображення та самостійне створення окремих рухів (пробіжіть «як легенький вітерець», «як ураган», «як сонячні промінці», що по весні поспішають до перших квітів, «як листочок, що жене вітер восени»). Діти спочатку повторювали рухи один одного, вигадували дії самі, а згодом варіантність розширювалась. Використовуємо прийоми перевтілення «стань схожим на вітер, хмаринку», «ким ти хочеш себе уявити».

На заняттях також використовуємо психогімнастику. Між тілом та психікою людини існують досить складні взаємозв’язки. Враховуючи це, рухові вправи можна використовувати не тільки для фізичного вдосконалення, а й для розвитку пам’яті, волі, уяви, вміння зосереджувати увагу. Вправи з психогімнастики супроводжуються текстами, що допомагають перевтілитися в той чи інший образ.

Одним з ключових питань здоров’я дітей, та їх оздоровлення є загартування. В садку регулярно проводиться провітрювання кімнат, сталий режим прогулянок, гігієнічні процедури . Щоденно виконується дітьми гімнастика пробудження, комплекси дихальної гімнастики (статичні, динамічні вправи, вправи зі зміною структури дихального циклу з продовженим видихом, з вимовленням звуків на видиху) профілактика гострих респіраторних захворювань за допомогою точкового масажу, масаж обличчя для поліпшення носового дихання.

Щоб людина мала змогу піклуватися про своє здоров’я, про фізичний розвиток, вона повинна свідомо ставитися до життя як найважливішого дарунку природи, а також розуміти пріоритет здоров’я та здорового способу життя